Фалоїдні жінки: група дітей токсичних матерів

Теоретична частина: Концепція нарцисичної перверсії П.-К.Ракам’є.

Джерело, форми та риси нарцисичної перверсії.

Концепція нарцисичної перверсії була введена французьким психоаналітиком Полем-Клодом Ракамʼє в його статті «Про нарцисичну перверсію» (“On Narcissistic Perversion”).

Ракамʼє розглядає нарцисичну перверсію як специфічну форму перверсії, де індивід отримує задоволення переважно через власне «Я», а інші люди виступають не як об’єкти любові, а як засіб нарцисичного підкріплення.

«Нарцисичний перверт є нарцисом, бо вважає, що нікому нічим не зобов’язаний, і первертом, бо активно прагне змусити інших «платити» за його нарцисичну гординю та імунітет до конфліктів, до яких він прагне.»

Нарцисична перверсія знаходиться одночасно на перехресті та в екстремальній зоні: на перехресті між інтрапсихічним і інтерактивним, між індивідуальною та сімейною нарцисичною патологією; і в екстремальній зоні постійно досліджуваної області між психозом і перверсією.

При першому наближенні нарцисична перверсія характеризується потребою у самоутвердженні за рахунок інших і отриманні від цього задоволення. Воно, загалом, не є еротогенним, хоча часто, якщо не завжди, пов’язане з певними аспектами сексуальної перверсії. Задоволення досягається шляхом маніпулювання та отримання власної вигоди за рахунок реальних людей. Те саме стосується потреб, які лежать в основі цієї перверсії, тобто її несвідомого джерела — змішаних і частково пов’язаних із потягами («частково» тут у двох значеннях); суть цих потреб — протидія депресії та уникнення конфлікту.

Ракам’є наголошує, що нарцисична перверсія завжди залишається первертністю. Серед нарцисичних первертів «зірками» є самозванці, шахраї та аферисти.

В межах області нарцисичних перверсій слід розрізняти багато різних рівнів. Тобто, насправді нарцисична перверсія є універсальною схильністю кожного. І справа в тому, що первертний імпульс може проявлятися з більшою або меншою силою та постійністю; він не обов’язково неконтрольований.

І також існують нарцисичні первертні особистісні організації. Вони зазвичай або непоступливі і «успішні», або завершуються на різних рівнях, досягаючи свого абсолютного піку лише у випадках великих шахраїв і самозванців.

Форми нарцисичної перверсії

Ракам’є розрізняє дві якісно різні форми нарцисичної перверсії.

«Перша — більш жорстка і груба, більш отруйна та зла — ближча до параної та психозу пристрасті. Вона спостерігається переважно у жінок — тих, кого він називає «фаллоїдними». Друга — більш самовдоволена і сповнена відчуття власної значущості — нагадує швидше марнославний нарцисизм і зустрічається переважно у чоловіків.

Самовдоволений суб’єкт завжди на виду: ось він, пожирається гординею, у всій своїй урочистій величі на яскравому світлі дня. Він у світі — «випромінює важливість», одним словом, «важлива шишка».

Фаллоїдний суб’єкт діє лише таємно і за кулісами, ніколи відкрито й чесно. Вона (оскільки це зазвичай жінка) завжди маніпулює «замісниками», які діють від її імені, часто дорого за це розплачуючись, і яких вона сприймає як інструменти. Тобто вона завжди діє приховано.

Самовдоволений суб’єкт самостверджується, грає по-крупному і іноді зазнає краху. Фаллоїдний суб’єкт задовольняє свою ненависть, але розплачуються за це інші. За обома видами поведінки лежить кастрація: самовдоволений суб’єкт дезавуює її, демонструючи свій фаллос, тоді як фаллоїдний суб’єкт приховує її і каструє інших.»

Джерело нарцисичної перверсії

Нарцисична перверсія виникає з універсальної примітивної дитячої мегаломанії і розвивається в полі нарцисичного спокушання. Класичне нарцисичне спокушання, поєднане з аутоеротизмом та частковими потягами, призводить до перверсії (тоді як нарцисичне спокушання, що зберігається назавжди й включає страждання, веде до психозу).

У нарцисичній перверсії потяги присутні, але вони часткові, підпорядковані єдиній меті — задоволенню нарцисизму, а не об’єкту. Анальність сприяє первертній діяльності, оскільки все, що служить владі, необхідне для нарцисизму; садизм також часто присутній у контексті первертного задоволення.

Сутність перверсії визначається фалічним елементом і кастраційним комплексом: у чоловіків це самопереконання у власній величі та беззаперечності, у жінок — кастрація інших як доказ власної сили, особливо тих, хто їм подобається. Це ілюструє різницю між самовдоволеною та фаллоїдною формами нарцисичної перверсії.

Основні риси нарцисичної перверсії

• Всепоглинаюча потреба у самодостатності

Перверти нікому нічим не зобов’язані і активно уникають будь-якої залежності, бо сприймають це як прояв слабкості.

• Нездатність до вибачень і вдячності

Вибачення та вдячність суперечать їхньому грандіозному Я, тому вони уникають будь-якої щирості у таких проявленнях.

• Відсутність справжніх емоційних обмінів Будь-які прояви ввічливості або «добрих намірів» є зовнішньою афектацією, а не щирим емоційним контактом.

• Перетин нарцисизму та перверсії

Вони маніпулюють іншими та використовують їх для самоствердження, створюючи тиск і пригнічення оточуючих.

Для нарцисичного перверта об’єкт насправді не є справжнім об’єктом; важливі лише його власні цілі та контроль. У нього два життєво важливі імперативи: ніколи не залежати від об’єкта та не відчувати себе підпорядкованим. Він взаємодіє з іншими через призму влади та маніпуляції, а не через справжні стосунки.

Правда для нього не має значення — важливо не бути, а лише здаватися. Він маніпулює образом і реальністю через маски, лукавство та зовнішній блиск, використовуючи мову як головний інструмент. Його стратегія ґрунтується на ефективності та справленні враження на оточуючих, а не на фактичній істині.

Нарцисичний перверт прагне подавляти Его іншого, отримуючи задоволення від морального хижацтва та контролю. Його стратегія ґрунтується на залежності жертви та умілому маніпулюванні її психікою без фізичного насильства.

Окрему увагу хотілося б приділити способу мислення таких суб’єктів. Перверсне мислення нарцисичного перверта повністю позбавлене творчості та емпатії, його єдина мета — маніпуляція й контроль над іншими. Воно функціонує через роз’єднання, дезорієнтацію та фрагментацію думок оточуючих, використовуючи брехню, плітки та аллюзії. Перверт не цікавиться правдою або моральними принципами, важлива лише ефективність і досягнення власних цілей. Його мислення зосереджене на соціальній реальності, експлуатації слабкостей інших та отриманні задоволення від контролю й перемог. Фантазії, гра та уява в ньому відсутні — воно постійно спрямоване на маніпуляції та створення хаосу, фактично замасковуючи дію через мислення.

Практична частина. Фалоїдні жінки: група дітей токсичних матерів.

Вступ

Нарцисична перверсія проявляється виключно у міжособистісних зв'язках. В кабінет терапевта приходять не нарцисичні перверти, а їх жертви – ті, чия самооцінка постраждала в сімейних, робочих чи романтичних відносинах з ними. Самі ж нарцисичні перверти не усвідомлюють руйнівного характеру своїх дій. Вони мають відчуття реальності, але реальність інших не має для них значення. Такі суб'єкти взвалюють тяжку ношу на кожного, хто до них наближається і стає до них небайдужим.

Я розгляну одні з найскладніших випадків міжособистісних стосунків – між нарцисичними первертами, а саме тими, кого Жан Ракам’є називає фалоїдними жінками, та їхніми дітьми на основі публікацій та коментарів, які публікуються цими дітьми в групі “Токсические родители”. Сам факт того, що існують подібні групи, де щоденно публікуються пости, а учасники активно підтримують один одного, говорить про те, як нелегко їм приходиться, що саме вони, а не їх токсичні батьки в результаті таких стосунків потребують підтримки, допомоги, а іноді і повноцінного лікування. Ми не можемо бути впевнені, що ці батьки є нарцисичними первертами. Але я розгляну основні характеристики фалоїдних жінок на прикладі коментарів з російської групи у фейсбук. Такі жінки є дуже “отруйними” та токсичними по відношенню до своїх дітей, адже це людини, які від самого початку від них залежні та виховуються ними самими нерідко так, як того потребує їхня перверсивна природа.

Приклад того, як тонко іноді закладається фундамент “Не засмучуй батьків, не будь поганою дитиною”

“Недавно попался фильм «Впервые замужем» и вспомнила, как в детстве мама настаивала посмотреть его вместе. Любопытно: мать - жертва, дочь - мерзкая, эгоистичная сволочь. Нарратив был понятен, что я такая же дочь. Что бы я не делала для своей матери, этого было недостаточно... С тех пор я избегала этот фильм, потому что поднимал такой пласт чувства вины, что я была готова выброситься из окна.”

“Моя над ним слезами обливалась. Я выходила из комнаты, не хотела в очередной раз смотреть этот треш, а она поджимала губы и говорила: Ты совершенно неспособна к состраданию! Дело не в сюжете. Дело в том, куда токсы в этом сюжете помещают себя. Им нравится ощущать себя жертвой, на самом деле являясь абьюзером.”

Хоча учасники цієї групи – це не діти і не підлітки, перважна більшість – це дорослі люди, які нерідко мають вже власник дітей чи навіть онуків, які, за потреби, також чудово підійдуть на роль об’єкта.

Вижимка посту жінки, мама якої у зв'язку з війною і проблемами зі здоров'ям змушена була переїхати до них в іншу країну.

“Ситуация в доме достигла того, что 15 летняя дочь в истерике звонит вчера и кричит:" мама, если она не поедет обратно, я уйду из дома".

У мамы нет понимания наших личных границ...Я больше не имею права в собственности доме ничего решить. Последние годы просто молча терплю. И вот после слов дочери, её плача я поняла что все зашло слишком далеко. Так вот что делать? Оставить как есть- разрушить до конца атмосферу в доме, который мы так любили с детьми. Отправить обратно- вопрос "как", если она упирается. И вопрос по здоровью тоже - она на полгода дома так себя запускает, что я полгода здесь это все разгребаю. Я себе не прощу что спустила на тормоза и перестала её здоровье контролировать. Переживаю и опять начинаю плясать под её дудку. Всю ночь не спала, плакала от обиды и бессилия. …”

Тож хто такі нарцисичні перверти та, зокрема, фалоїдні жінки?

Перверсія характеризується потребою у самоствердженні за чужий рахунок і задоволення від цього (за рахунок руйнування інших). Це задоволення досягається за допомогою маніпулювання та отримання власної вигоди за рахунок реальних людей. Потреба, що лежать в основі цієї перверсії – протидія депресії та уникнення власного внутрішнього конфлікту.

Ракам’є розрізняє дві якісно різні форми нарцисичної перверсії.

Перша — більш жорстка та груба, отруйніша і злісніша — ближче до параної і психозу пристрасті. Вона спостерігається переважно у жінок - жінок, яких він називає "фалоїдними". Інша - найбільш самовдоволена і сповнена відчуття власної значущості - нагадує швидше марнославний нарцисизм і зустрічається в основному у чоловіків.

Сутність нарцисичної перверсії визначається фалічним елементом та комплексом кастрації; можна сказати, це їхнє втілення. Самовдоволений суб'єкт дезавуює кастрацію, демонструючи свій фалос «Я не кастрований, доказом цього є те, що я більший, обдарованіший і сильніший, ніж будь-хто інший», тоді як фалоїдний суб'єкт приховує її і каструє інших.

Доросла дочка надсилає мамі фото в дзеркалі зі спортзала:

-А как насчет кубиков на животе? И внутреннее бедро подтянуть, а не накачать?

-Классическая ты - вместо того, чтобы похвалить начинаешь искать недостатки и акцентировать на них внимание. Такое воспитание мне в жизни принесло много горя.

-Прошу прощения, не хотела обидеть, неловко пошутила. -Но бицепсы тоже в меру накачай, пожалуйста.

Інший (банальний) приклад:

“-У меня 99 баллов! -А почему не 100?

Кажется, в тот момент я поняла, что делиться успехами с родителями бесполезно.” Фалоїдний суб'єкт діє лише потай і за лаштунками, ніколи відкрито та чесно. Вона (оскільки зазвичай це жінка) завжди маніпулює «заступниками», які діють від її імені, часто за це дорого розплачуючись, і яких вона сприймає як інструменти. (на роль цього «заступника» чудово підійде хвора дитина.) Фалоїдний суб'єкт задовольняє свою ненависть, але розплачуються за це оточуючі.

“Когда я резко реагирую, она искренне считает, что у меня депрессия/психоз (нужное подчеркнуть) и что я просто срываюсь на бедную нее. Но она же СИЛЬНАЯ И ДОБРАЯ МАМА, она не будет в ответ гнать, а отнесется ко мне снисходительно. Этот момент меня выводит больше всего. Ну как можно так общаться, когда тебя держат не пойми за кого, а себя считают идеальным??Я ей говорю, что не могу я общаться с человеком, у которого в всем сквозит «ты не ок». Она ответила: «мое мнение тебе должно быть не важно». Главное сейчас, чтоб жених тебя не выгнал. Меня снова трясет, сердце болит и пульс высокий.”

Фалоїдні жінки обов'язково потребують об'єкта. Об'єкту відмовляють не в його існуванні, а в його значимості, він має підкорятися. Одним словом, це об'єкт, чия нарцисична незалежність активно заперечується. Звісно, ні про яку повагу до особистих кордонів чи до думки та почуттів не може бути і мови.

Це мами, які щиро не будуть розуміти, чому не можна «копатися» в сумці чи в телефоні своєї дорослої, можливо, 30 річної дитини; чому неправильно поводитися в домі своєї дитини, як у себе вдома та ін.

Якось учасники обговорювали тему того, що в дитинстві у них завжди забирали всі подаровані їм іграшки на Дні народження чи інші свята. Або ж забирали в них їхні улюблені іграшки, щоб віддати іншій дитині (наприклад, гостю і, звичайно, виглядати щедрими та великодушними в очах таких гостей). Таких людей величезна кількість. Думаю, це також пов'язано з відсутністю емпатії та з небажанням і невмінням бачити в своїх дітях окремих індивідуумів зі своїми бажаннями та потребами.

Тоді як нормальне мислення цілком складається із зв'язків, перверсивне мислення функціонує за допомогою роз'єднання та переривання зв'язків. Це мислення, що прагне вторгатися у чужі справи; отруйне мислення, таке, мета якого – дементалізувати, знецінити та принизити іншого. Іноді близькі намагаються переконати в чомусь, наводячи логічні аргументи, шукають правду і хочуть відстояти її. Але це може бути марно, тому що вона буде розбита об спотворене мислення та безапеляційні твердження. Одним словом, своїм хаосом перверсивне мислення викликає розлад здатності думати у оточуючих.

І, не дивлячись на це, а можливо, саме тому ці люди дуже переконливі.

Є різні сценарії розвитку стосунків з такими мамами вже в дорослому віці. Але загалом, на мою думку, їх можна умовно звести до 3 варіантів:

1) Хтось повністю розриває всі зв'язки з такими матерями, хоча це потребує багато сил і в хід підуть всі хитрощі перверта. Нерідко коментарі в групі починаються приблизно так “Знаю, що потрібно перестати підтримувати будь-яку комунікацію”.

Ракам’є, посилаючись на Ненсі Мак-Вільямс і Стенлі Лепендорфа, підкреслює нездатність таких суб'єктів вибачатися і відмову від каяття та докорів сумління (оскільки це звело б нанівець їх непогрішність, яка повинна залишатися незаперечною, краще заперечувати будь-які власні помилки і звинувачувати інших) і нездатність висловлювати вдячність (вони єдині, хто уповноважений отримувати визнання.) Проте іноді нарцисичні перверти бувають дуже щедрі на вибачення, вираження вдячності, але це афікція. Учасники групи сходяться в думці, що іноді, коли це вигідно, сухі слова вибачення та вдячності мають місце, але це лише ще один із засобів маніпуляції або того потребує випадок.

Часто люди, які змогли розірвати такі токсичні для них стосунки можуть зробити це лише після тривалої роботи з пси-спеціалістами, або самі є такими спеціалістами.

“По себе же я вижу, что мне лучше всего вообще не общаться. Да, сначала было ппц больно от осознания своего фактического сиротства, но это прошло. И появилось другое качества сна, спокойствие, другое ощущение от жизни и вообще много позитивных маячков. Да и какой смысл, если общение - это вечные обиды, упрёки и нарочитое равнодушие (со стороны матери).”

“Сама не общаюсь с бабкой около 7 лет. Чтобы мне не предъявляли, я выбираю себя и свое спокойствие, а не чтобы меня сожрали.”

“Я разорвала отношения с матерью почти 4 года назад и жалею только о том, что не сделала этого раньше. Я ощущала почти физическую боль, но не от "сиротства", сиротой я себя ощущала уже давно, лет с 9, после первой попытки суицида, когда поняла, что для матери я всего лишь ресурс.”

2) Хтось не може цього зробити, адже фалоїдні матері ретельно зважують ситуації, перспективи та можливості. Вони – чудові маніпулятори і грають такими відчуттями, які в повній мірі їм самим ніколи не були знайомі ¬– почуття провини, совість та інші. Відчуття емпатії в них самих чудово їм в цьому допомагає.

І хоч для них самих їхня всепоглинаюча потреба в самодостатності не дозволяє їм відчувати, що вони комусь чимось зобов'язані, вони можуть докладати усіх зусиль, щоб найбільш наближені до них особи якомога сильніше від них залежали. Це ще один важіль контролю над іншими.

3) Можна описати і третій тип – це ті, хто знаходяться повністю в полоні такої фалоїдної жінки і вже навіть не допускають думки про їх деструктивний вплив. Адже перверт завжди прагне подавляти.

Хоча суть нарцисичної перверсії можна звести до недостачі фантазій, проте існує фантазія, яка лежить за нею: це фантазія про “вічне дитя” – “вічно чарівне дитя”. Недостача фантазій пов'язана з боротьбою проти привабливості об'єкта. Це боротьба, що ніколи не слабшає.

Звідси потреба у постійному підтвердженні, яке може бути отримане лише за рахунок об'єкта. Тому нарцисична перверсивна поведінка завжди є моральним хижацтвом — атака на Его іншого для нарцисичної вигоди суб'єкта. Це активна (і більшою чи меншою мірою вміла та тонка) спроба зруйнувати (подавити) Его іншого та затвердити нарцисизм.

Чим більш витончений її «сценарій», тим менш він очевидний і тим більше він завдає шкоди, тим більше руйнує особистості та почуття інших людей. Найвищий рівень організації перверта призводить до найвищого ступеня руйнування жертви. Повністю поглинутим фалоїдною жінкою можуть бути не лише її діти, а і, наприклад, чоловік.

В переписці доросла дочка, яка намагається мінімізувати комунікацію з матір'ю, яка не визнає її суб’єктності, отримує смс від матері “Ти відмовляєшся від мене як від матері?”, спроби щось прояснити не мали успіху. Через декілька місяців вона отримує смс від тата, з яким в них були, здавалося, гарні, теплі відносини “Мама через тебе страждає. Ти погана дочка. Я відмовляюся від тебе, як від дочки”.

Висновок

Фалоїдна нарцисична мати — це жінка, яка, звичайно, каструє, цілком сповнена ненависті, що постійно уникає депресії, якої вона лише злегка торкається. Вона прагне повного володіння своєю здобиччю, нехай навіть мертвою, і здатна використовувати своїх власних дітей як заручників, інструментів помсти та керованих ракет. Вони здатні ранити, завдавати болю, ображати та принижувати; те, що для них важливо, - звести до мінімуму власне страждання, в ідеалі - якщо можливо, не страждати взагалі. Поль Клод Рекам'є

“Немає нічого більш легкоранимого, ніж непатологічний нарцисизм, що атакується перверсивним нарцисизмом.” Це труднощі та проблеми, які можуть затягнутися на все життя. Це діти, які страждають замість своїх батьків. Діти фалоїдних жінок страждають, оскільки їхня нарцисична незалежність заперечується, а вони є лише інструментами, які ті експлуатують та використовують. Учасники групи чудово розуміють один одного, відгукуються власними історіями на чужі, адже хоча ситуації усі різні, але несвідомі техніки, вчинки та маніпуляції фалоїдних жінок по суті однакові, є навіть певні маніпулятивні фрази, які використовуються більшістю таких жінок. Адже у всіх них є основна власна потреба – потреба у самоствердженні за рахунок кастрації інших.